БАРАН А ШПІЛЬКА

Учора мав-єм розмову з єдним файним поетом з Івано-Франківська. Не з Томенчуком, бо у сьому діячеві б'ються навкулачки поет а чиновник. Поет деколи перемагає, але дуже рідко. Дак той мій співрозмовця повів ми , же Евген Баран повернувся на посаду очільника обласної філії злочинної а не розкаяної НСПУ.

Дивне повернення.

Щоб що?

Десять літ одбув на невдячній галері -- та й будЕ, Нє?

Нє.

 Не тямлю про істинні мотивації вельмишановного літературного критика, але се не є добре.

Злочинна ШПІЛЬКА -- сей літературний колгосп переважно графоманів а нерозкаяних сексотів -- не має жодного права на існування.

За роки большевицької окупації -- та і за доби Незалежности теж --нею знищено тисячі українських талантів, розтоптано море українських книжок, поневажено націю у слові, знищено а відваджено од істинної української літератури подячного українського читача. Макулатурна Україна друкувала покаянні заяви тих, що зламали себе, а оскільки вона була вивішена оскрізь по тюрмах а таборах, то ще і виступала у ролі додаткового морального примусу.

Я не чув покаяння.

Його нема. 

Як нема реабілітації знищених а викинутих.

Я 23 роки чекаю скасування злочинного супроти мене рішення президії НСПУ у 2000-му році  про моє вигнання зі шпільчанського "раю" і елементарних вибачень.

Нема.

Уже виздихали мої гонителі: хто згорів у синьому автомобілі, хто здох од алкоголізму, хто од раку, хто од ковіду, хто од уласної величі. Сиджу на березі Дніпра, курю люльку миру і спостерігаю, як один за одним пропливають трупи моїх ворогів. 

Щасливої дороги у пекло, недомірки.

Чи щось змінить Евген Баран у Шпільці? Ні, не змінить.

Не покається.

Не відмінить.

Не вибачиться.

Мо хоч купить ув обласну бібліотеку мікрофон та підсилювач звуку -- бо виступати там геть важко а непожитечно.

Після Перемоги творчих спілок а иншого совкодрочерства не буде. Будуть гільдії, кі і модеруватимуть митну територію, сферу авторського права та мистецькі ринки.

Не буде дебільних премій, недолугих звань і незаслужених хероїв.

Буде Україна.а також яйцеголова відповідальна  еліта здорової европейської а евроатлантичної нації, ка поведе свій багатостраждальний народ у пристойне українське  майбутнє, де пануватиме добробут для усіх а достаток для кожного.

Моє ставлення до Барана-людини а Барана-літературного критика не змінилося.

Щодо Барана -- очільника злочинної організації -- даруйте, нам не по дорозі.

Слава Україні.