МАНДРИ

День третій. Ужгород. Сніданок у добротному і геть українському ресторані «Вертеп». Спожили дуже добру страву зі складною назвою. Європейський сервіс, українська музика, непопсова обстава. Просто чудово. Розмови а перемови з місцевими письмаками. Михайло Рошко захоплений своїми подорожами Европою, Сходом, дружбою з Андруховичем та Курковим, приязню Любки. Тішиться своїм «Джинсовим поколінням», Курков видає «Сучасну закарпатську повість». Рошко переймається долею Петра Мідянки. Обіцялисьмо запомогти. Мар'яна Нейметі стала поважною журналісткою. Але все така ж ніжна і незахищена, перейнята літературою. Каже, же не вистачає в Ужгороді теплого гумору покійного Скунця. Будемо видавали її збірку поезій. Олександер Гаврош заклопотаний, втомлений, але посутній і міцний хлопець. Видаватимемо його інтерв'ї з поважними людьми. Видав у Львові повістину про Пиньтю. Молодець. З книжкового розмаїття спромігся на по купівлю двотомника Петра Скунця. У першому томі дуже багато принагідного сміття. Не варто було то все тулити. Зустріч з Майстром у його чудовому маєтку. Володимир Микита відкрив свій прижиттєвий музей. Почалисьмо з нього. Потім ритуальна зйомка на фоні італійського дворика. Потім вечеря в майстерні. Підписав альбоми мені, Пашковському і Усачову. Вже поночі їхали через перевал до Самбора. В Ужгороді купили диск з народними весільними піснями. Багато вартісного. Особливо там, де звучать добрі голоси і най (pan-flut).

А якщо ми робимо неправильно? Покажіть, як треба правильно. Ви на доброму шляху. Олександер МИХАЙЛИЧ.