День-у-день життя триває.
Перемовини--люди--зміни політичні.
Вже ніхто не гавкає, що ми не то робимо.
Тепер молю Бога, жеби дав мені силу написатитри романні цикли і трохи пєсів. Та й тогди вже можна вмирати.
Айо.
Все.
Ніхто любив мене, вітав.
Тарас ШЕВЧЕНКО.
