Микола ГУЛАК: ПОРА ДОМІВ

Сьогодні 25 травня 2023 року. Три великі свята ув один день: ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО, ДЕНЬ АФРИКИ та ДЕНЬ МИКОЛИ ГУЛАКА.

Господь привів мене до Теплої Софії, де літургію правив отець Григорій (Коваленко). Такої вишуканої а досконалої служби я не чув ніколи. А проповідь чого варта: глибинна, глибока а незглибима – з перервою а фіналом. Царство Боже – між вами, дорогі християни, коли проживаєте своє життя у любови до себе а до ближнього свого , а у вас самих. Неймовірно.

Помолився а запалив свічку за душу убієнного на війні товариша мого, яйцеголового зі Щасливого Олега Юрченка.

День Африки ознаменувався великим круглим столом ув Укрінформі: мудро, вартісно, україномовно, панорамно, далекоглядно, перспективно. Буде окремий репортаж на НАЦІЇ.

Ну і соняшний день народження великого українського політика, математика, перекладача, громадянина, української  віри постати Миколи Гулака – йому – ніуроку – 202 літа.

Два роки тому Український клуб одзначив 200-літній ювілей Гулака у Національній бібліотеці імени Ярослава Мудрого у Київі. За підсумками кругляка було створено БРАТСТВО ГУЛАКА.

Про роман Романа Іваничука ЧЕТВЕРТИЙ ВИМІР про Гулака можна прочитати тут:

http://litforum.com.ua/index.php?r=18&a=5195

Вірш, присвячений Гулакові, можна прочитати тут:

http://litforum.com.ua/index.php?a=7928

На жаль, в Україні усе по старому: про Гулака усі забули.

Вулиця на збитки – без жодного будинку, проста прохідна заводу у Київі, продовжує зубоскалити рилом московсько-большевистько-окупаційного режиму з великого українського політика – з 1961 року.

Гулакові немає жодного пам’ятника в Україні.

Іменем Гулака в Україні не названа жодна установа, бібліотека, виш.

Луцький публікатор яйцеголової спадщини Гулака Мирослав Кратко помер.

Могила Гулака ув азербайджанському місті Ґянджа у невідомому стані.

Але Микола Гулак є у свідомости української нації як великий український політик а організатор Кирило-Методіївського братства у Київі, за що і постраждав але не покаявся і нікого не видав.

Його предтечею був великий український політик а декабрист Іван Сухиня:

http://litforum.com.ua/index.php?r=18&a=8038

Його соратниками ріжною мірою участи а наслідків були Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Василь Білозерський, Георгій Андрузький,  Олександер Навроцький,  Дмитро Пильчик, Іван Посяда, Микола Савич, Олександер Тулуб.

Його зрадником був  один – і він традиційно титулує себе як Пєтров. До речи мовити – через сто літ ще один Пєтров виявився подвійним зрадником. Але він хоч був вельми талановитим літератом. Сто літ минуло – чекаєме на нового Пєтрова. Хто?

Його наступники по духу, по вірі, по нації – ми. Ми з вами, пані а панове.

Нам тяжко, але не соромно, як мовив Валерій Залужний.

Микола Гулак, як і Іван Сухиня, Михайло Драгоманов, Степан Бандера, Симон Петлюра, Евген Коновалець, Олександер Лотоцький чекають повернення домів – у незрушну свідомість української нації.

Вони, як мовив Шевченко, не мали зерна неправди за собою.

Респект.